88 88Музичні тури «Pic pic» як альтернатива звичайних екскурсій
Ідеш сонячного дня від Золотих воріт до Пейзажної алеї, а в навушниках ексклюзивний drum’n’base мікс найвідомішого діджея старої ґенерації – Анатолія Тапольського, а ще він з дочкою на фоні розповідає історії про улюблені двори, сквери та вулиці! Уявили? Приблизно так пройшла перша екскурсія від «Pic pic» [«Пік пік»] – київської компанії, що організовує нестандартні авдіотури. Як «Pic pic» організовує авдіотури під час пандемії?
Що таке «Pic pic»?
Музичні екскурсії «Pic pic» – це поєднання драматургії, мистецтва й урбаністики: розгортання справжніх історій, почасти музично обрамлених, у публічних просторах. «Поєднання квесту, перформансу, театрального видовища та чогось, що ми не зможемо сказати» – як описує компанія сама себе.
Київський проєкт «Pic pic» заснували Петро Армяновський та Дмитро Левицький 2016-го року. Художник та режисер у колаборації із драматургом і сценаристом створюють авдіотури цікавими локаціями Києва. Крім столиці, екскурсії відбувалися у Славутичі та Старобільську. Тут, наприклад, прогулянка була побудована на основі розповідей старобільців про зйомки фільму «Дике поле» за романом «Ворошиловград» Сергія Жадана. А у Славутичі можна було прослідкувати за історією дев’ятикласниці, яка часто втікала з уроків гуляти у навколишніх лісах, і одного разу опинилася задалеко.
Як відбувається прогулянка? Учасники збираються у визначеному місці й отримують на руки телефон із радіо та навушниками. Щоб почати екскурсію, треба налаштуватися на локальну частоту, на якій гід транслює авдіофайл. Гід підказує слухачам шлях.
У найуспішнішому турі компанії – «Справа Менделя Бейліса» — розгортається таємнича детективна історія початку ХХ століття. У 1913-му році київського єврея Менделя Бейліса звинуватили у вбивстві християнського хлопчика Андрія Ющинського. Звинувачення було сфабрикованим і стало способом російського царату загальмувати демократичні реформи. Процес проти Бейліса набув антисемітських настроїв і швидко переріс у конфлікт консерваторів із демократичною громадськістю. Авдіотур веде слідами справи, але тяжіє від історичного наративу до «авдіального перформансу». Авдіальним перформансом можна назвати і «Майдан. Прогулянка». Це історія студентки Києво-Могилянської академії на ім’я Марія. 11 грудня 2013 року вона вирішує не готуватися до іспиту з історії України радянського періоду, а натомість долучається в цей вечір до протестів під Стелою. Усі ми знаємо, чим все завершилось, а як пройшов той вечір у Маріїї – можна послухати.
Як вплинув карантин?
Основна річ, яка змінилася – акцент змістився на користь індивідуальних екскурсії. Слухач чи слухачка може просто завантажити авдіофайл через QR-код і гуляти самостійно.«Зараз працює формат, коли ти знаходишся в такому дезінфекційному полі. Тобто, сам ходиш зі своїм телефоном знезараженим, у своїх дезінфікованих навушниках» – каже співзасновник «Pic pic» Дмитро Левицький.
«Здавалося б, згідно з карантинною логікою прогулянка групи з 10-15 людей – це не так страшно. Звісно, складно зберігати дистанцію, але можна ж» – каже Левицький – «Проте все одно щось не працює у цьому форматі зараз. Будь-яка зустріч видається тепер сумнівною. Тому ми поки не плануємо нічого. Немає відчуття, що це доречно. Щойно з’явиться – зробимо нову екскурсію».
Соло-екскурсії були і раніше, але за умов карантину набули більшої актуальності.
«Цікаво подумати про публічні простори під час та після карантину. Як регламентація твоїх дій і пересувань впливає на формат? Як можна організувати зустріч із дистанцією у півтора-два метри? Це питання для мене» – роздумує Дмитро – «Можливо, нам справді доведеться повністю переосмислити колективний характер прогулянок. Хоча, саме він і є найціннішим. Буде шкода, якщо доведеться відмовлятись від спільного досвіду».
Музичне перезавантаження для заробітчан
Цього року «Pic pic» має лише один запланований проєкт. Перший суто індивідуальний тур відбудеться у Польщі – в межах фестивалю «Близькі незнайомі» Театру польського в Познані. Тема пов’язана зі зміною трудової рутини під час вимушеної ізоляції. Особливо тур розрахований на іноземців, що працюють у Польщі, зокрема українців. «Для Польщі українські заробітчани важливі. Тому у них є шпарина для українців: туди можна проїхати в обхід правил» – каже Левицький.
В Україні можна відвідати іншу прогулянку, яку Дмитро робить самостійно: «Це буде тур під назвою “Маріо гуляє по цитаделі”. Прогулянка обрисами старої печерської фортеці-зірки. Там досить важливий образ працівника водоканалу, адже ми спустимось до підземного водосховища, яке там недалеко». Тур відбудеться у вересні на відкритті нового офісу Ґете-інституту.
Популярне
Популярне
