Родина килимарів про давнє ремесло в сучасному світі

фото / ілюстрації:
Дмитро Нікіфорчук

Родина килимарів про давнє ремесло в сучасному світі

Родина Пілюгіних із Решетилівки мало не все своє життя займається килимарством. Вони не механізують свій промисел, а намагаються відновити традиційне ткацтво. Аби виткати килим вручну, потрібні не лише нитки та верстат, але й майстерність і творчий підхід. Саме тому килимарство ніколи не було дешевим ремеслом. Однак це не лише наша творча спадщина, яку потрібно залишити у минулому, але й те, що потрібно берегти, розвивати, іте, чим ми можемо пишатись.

Решетилівка – невелике містечко на Полтавщині – досі залишається осередком розвитку народних промислів. Місцеві майстри ткацтва та вишивки відомі на всю Україну з кінця XIX ст. Та сьогодні низький попит на художні традиційні вироби загрожує зникненням цих промислів.

Родина Пілюгіних у Решетилівці мешкає вже майже 50 років. Спершу сюди переїхали Євген та Лариса, а згодом у них народилися дві доньки – Наталя та Ольга. Євген — художник, заслужений майстер народної творчості України з килимарства. Лариса, Наталя та Ольга — членкині Національної спілки художників України та Спілки майстрів народного мистецтва. Лариса професійно займається вишивкою, а Наталя, окрім килимарства, виготовляє ляльки-мотанки. Ольга також навчає дітей народним заняттям, зокрема, килимарству. Родина Пілюгіних живе за рахунок свого творчого промислу.

Якісні домоткані килими коштують доволі дорого, тому на них низький попит. Крім того, в Україні майже немає якісної вовни. Колись у Решетилівці була власна порода тонкорунних овець. Однак, цю породу не вберегли і тепер вовну доводиться купувати закордоном.

Процес створення килиму доволі цікавий. Спершу виникає ідея, яку негайно потрібно втілити в ескіз. Далі треба намалювати “робочий малюнок” у натуральну величину килима. А потім по цьому малюнку вже можна підбирати та фарбувати нитки і ткати сам килим на верстаті. Ольга виготовляє історичні, орнаментальні та авторські килими. Як пояснює мисткиня, кожен твір вимагає багато часу, сили та любові.

Килимарство ніколи не було дешевим ремеслом, бо вимагало дорогої сировини та тривалої кропіткої роботи. Наразі нічого не змінилось. Собівартість такого килима виходить чимала. Але килими ручної роботи — не лише елемент декору. Кожен твір — особливий та оригінальний зразок народної творчості та авторського стилю майстра.

Сьогодні важко знайти майстрів, які б зберігали традиції свого промислу. Більшість механізує свою роботу, або комерціалізує свою творчість. Однак родина килимарів Пілюгіних не лише продовжує цю справу, але й розвиває її та передає свої вміння молодшим поколінням.

Ольга Пілюгіна: “Для того, щоб працювати, треба, аби роботи продавались. Зараз важкий час, багато людей втратило роботу, тому купують погано. Немає впевненості у завтрашньому дні. Але це – справа всього мого життя, тому кидати не збираюся.”

Детальніше познайомитись із родиною Пілюгіних та їхньою творчістю можна тут.

Post Views: 25

автор: Коник Яна

теги: килимарство , ремесла