

У буремному 1943 році 19 квітня швейцарський науковець Альберт Гофман у межах експерименту спожив 250 мкг диетиламіду лізергінової кислоти. Так уперше в історії розпочався лсдешний тріп, більш відомий як «Bicycle Day». Через деякий час після частування дозою ЛСД Гофман відчув втому. Перші симптоми нагадували застуду, тому вчений, не бажаючи ускладнювати свій стан, сів на велосипед (власне тому «Bicycle Day») та попрямував додому вулицями історичного Базеля. Саме в цей момент дія речовини почала накривати Гофмана настільки, що полотна Сальвадора Далі втілились у реальність. І ніби ж круто – їдеш на велосипеді, прозріваєш від насиченої візуалки, яка колами розкручується в неймовірні фрактали. Проте Гофмана різко почали атакувати тривога і страх, а його сусідка, з якою науковець щоденно мило вітався дорогою на роботу, «перетворилася» на небезпечну відьму, яка хотіла скоїти йому щось недобре.
Насправді, дуже комічна ситуація – людина, яка вперше синтезувала ЛСД, також зловила перший бед-тріп. Гофман не знав, що робити в таких випадках і нічого дивного в цьому не має. Він був першовідкривачем. Прокладав шлях майбутнім гіпарям, тусовщикам, обдовбаним підліткам і псевдомудрецям, які під маркою нібито зрозуміли будову Всесвіту. Але також науковцям, психотерапевтам і загалом усім тим, кому цікаво спробувати щось нове, отримати несподівані враження, терапевтично релакснути чи просто по-новому провести час з близькими та друзями (ні, я не закликаю вживати наркотики, а будь-яке розповсюдження наркотичних речовин карається законом). Нехай ви «випадково знайшли дозу кислоти» і надумали її вжити, але маєте певні побоювання. Прочитайте декілька порад – на випадок, якщо тріп видасться чорнушним. Всяке може статися. Коли вас розмаже, наче тепленьким маслом по хлібчику, а роками задавлені психологічні травми вилізуть на поверхню – страх відгризе вашу здатність тримати себе в руках. І тоді почнеться: параноя, маячня, тупі накрути та інші жахи непропрацьованої психіки. Та це ще пів біди, якщо ви перебуватимете поміж близьких, перевірених людей з адекватним рівнем емпатії (а тільки біля таких і слід бути). Проте в компанії випадкових мудаків, які під’їдають марку з періодичністю раз на два тижні – ваше психічне здоров’я зазнає разючих ран, а сліди від шрамів сходитимуть роками.
Будь-який вагомий досвід, як позитивний, так і негативний, впливає на наше життя. Бед-тріп – це негативний досвід. Залишивши його невідрефлексованим, можна отримати токсичну прокладку, яка надовго забруднить психіку. У цій статті ви знайдете путівник, якого варто дотримуватися у випадку бед-тріпу. Це допоможе мінімізувати наслідки, а, можливо, і дасть змогу розслабитись, усміхнутися й таки досягнути позитивного ефекту.
Тепер щодо порад. Їх розробили науковці. Не мудреці-друїди, хіпарі, тусовщики чи пацики з району, а реальні науковці, з авторитетом та науковим ступенем, які роками досліджують психоделіки (ЛСД, «гриби», та МДМА, які також володіють деякими психоделічними властивостями) і їхній вплив на психологічний стан людини. Ті, хто знає англійську мову та зацікавляться темою – відразу звертаю увагу на книгу «The Psychedelic Explorer’s Guide: Safe, Therapeutic, and Sacred Journeys», яку можна завантажити за посиланням. Це короткий курс, як підходити до психоделіків з розумом. Не з забобонами, страхом, метафізичним туманом чи підлітковим бажанням спробувати заборонене, а власне з розумом.
В одному з розділів книги американський психотерапевт др. Ніл Ґолдсміт виокремлює кроки, що можуть допомогти вам вийти із бед-тріпу. Якщо це трапиться безпосередньо з вами, то все дуже просто – спрямуйте отриману інформацію на себе. Говоріть з собою. Тримайте контакт. Ваш внутрішній голос, опираючись на запропоновані поради, заведе у мирну гавань. Якби на вечірці вам трапилась незнайома людина, поведінка якої свідчить про присутність страху, неприємних емоцій, то не сумнівайтеся і підійдіть до неї ближче, поцікавтеся її самопочуттям. Зніяковіння, як реакція на ваше питання – доволі очікуване, тому відійдіть і з’ясуйте у її друзів, чи все гаразд. Параноя, це ще той жах, і тільки уявіть собі, якби до вас в такому стані хтось приставав з нав’язливими питаннями. Не будьте надто настирливі. Але якщо ваша присутність толерується, тоді дійте так:
А на завершення вже зовсім очевидні істини. Пропонувати комусь психоделіки без попереднього ознайомлення людини зі всіма можливими ефектами, які приносять з собою речовини – неетично (!). Кожен і кожна повинні бути максимально обізнані з тим, як психоделіки впливають на людську психіку. Це не забавка, це серйозний вчинок, який може мати конкретні наслідки. І найголовніше. Якби вам трапилась людина, яка використовує психоделіки, щоб змусити когось до сексуального акту – пам’ятайте (!), її дії заслуговують стовідсоткового засудження. Проведіть розмову зі своїми знайомими, обговоріть такі ситуації і придумайте, як краще реагувати на них. Стали свідками того, як якийсь мудак спонукає обдовбаних підлітків до сексу? – дійте рішуче! Захистіть потенційну жертву. Не кожна людина в стані психоделічного тріпу здатна адекватно реагувати, подбайте про таких людей.
Пам’ятайте про ризики, турбуйтеся про своїх ближніх та допоможіть дальнім, якщо кислота зайшла «не туди». Приємних і безпечних подорожей, і вдалих повернень до реальності. Якщо ж бед-тріп спричинився до утворення токсичної прокладки, яка відкрила весь комплекс травм – наймудріше буде звернутися до психотерапевта. А на кінець – коротке відео, яке допоможе краще унаочнити і закріпити матеріал. Психічне здоров’я – це занадто важливо, щоб ризикувати ним.
автор: Анонімний Олег
теги: bicycle day , lsd